Президенту України
Порошенко П.
Голові Кабінету міністрів України
Гройсману В.
Голові Верховної Ради
Парубію А.
Директору Національного Антикорупційного Бюро
Ситнику А.
ЗВЕРНЕННЯ
Протягом трьох років представники українських медіа, а також представники громадських середовищ Донеччини намагалися привернути увагу до ситуації, яка склалася у зв’язку з призначенням Головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського.
Попри всі спроби налагодити конструктивний діалог, представники медіа та громадськості були визнані керівництвом ДОВЦА «ворогами», які заважають здійснювати управління Донецькою областю. Саме завдяки цьому, Громадська Рада при ДОВЦА не працювала жодного дня, а її робота саботувалася.
Однак, ми вимушені звернутися до Вас не через погану комунікацію між Головою ДОВЦА з громадянськими структурами та медіа. Протягом 1000 днів керівництва Павла Жебрівського стався цілий ряд фактів, які заслуговують не тільки на увагу та політичну оцінку, а й мають стати підставами для ретельного аудиту та розслідування.
За роки керування Донеччиною Павло Іванович Жебрівський оточив себе «професіоналами» зі старої команди Януковича. Підтримував мерів з ПР, які на весні 2014 року зрадили Україну, не знайшов мови з громадським суспільством, та звільнив двох голів ВЦА, що є учасників АТО та будували Україну на лінії розмежування і мають підтримку людей. Так вийшло, що це чи не єдиний представник Президента, що довів людей до вуличних протестів – після того, як звільнив саме проукраїнського керівника Олега Ливанчука (https://www.ostro.org/donetsk/society/news/544087/) та Володимира Весьолкіна (https://www.kramatorsk.info/view/227656).
До речі, переслідування Володимира Весьолкіна адміністрація Жебрівського почала після того, як він викрив схему збагачування ватажків «ДНР» через логістичні центри, які лобіював Павло Іванович, перетворені на хаби для «контрабанди» товарів з України на тимчасово непідконтрольні Україні території Донецької області (або т.з. «ДНР»). Замість поліпшення життя громадян на підконтрольній території прибуток з цих логістичних центрів отримали керівники самопроголошеної структури під назвою “ДНР”, які, за даними голови ВЦА прифронтового с. Зайцеве Володимира Весьолкіна, мали “бізнес” з керівництвом Донецької області. Відео, яке надав колишній керівник ВЦА не стало причиною порушення кримінальної справи.
Мова йде про те, що в Донецькій області функціонував механізм здійснення державних закупівель, який не передбачав проведення електронних торгів через систему Prozorro. Завдяки відсутності цього механізму контролю за використанням державних коштів, чимало будівельних об’єктів перебувають у незрозумілому статусі, більше того, частина з них досі не введена в експлуатацію за документами, попри те, що за фактом вони були публічно відкриті.
Ми вважаємо, що за даним фактами мають бути порушені відповідні слідчі провадження, які мають перевірити законність здійснення таких дій керівництвом ДОВЦА, а також здійснено незалежний аудит об’єктів інфраструктури, які були відремонтовані або побудовані наново. Як нам відомо, наразі триває судове провадження, щодо того, як в квітні 2017 року, в обхід ProZorro, ДОВЦА спільно з КП комунального будівництва Слов’янської районної ради приймає рішення про дрібнення замовлень та пошуку виконавців для побудови 7 дитячих майданчиків та 4 полів зі штучним покриттям. Замовником нібито мало виступати Управління освіти. Пошук виконавців робіт тривав довго, оскільки кількість коштів на будівельні роботи була мізерна. Як результат, в липні 2017 року дитячі майданчики та поля були передані в експлуатацію.
Однак, попри те, що голова ДОВЦА Павло Жебрівський особисто відкрив ці майданчики, КП комунального будівництво почало шантажувати підрядників, що не буде підписувати документи про прийом полів та майданчиків до експлуатації, а також погрожувати, що 30% коштів за роботу не будуть віддані підрядникам.
На цьому КП УКС не зупинилося. Крім того, що вони не повернули гроші за виконану роботу і не підписали акти прийому майданчиків, вони вирішили ще й подати до суду на підрядників. В грудні 2017 року підрядник отримав 9 позовів з 11 договорів про повернення передоплати з штрафними санкціями за невикористання коштів, а також невчасну здачу об’єктів. Для того аби не платити передбачені кошти підряднику, КП УКС оплачує роботу адвоката (коштом держави), мінімум 80 тисяч гривень. Наразі одне з рішень пройшло апеляцію та через рік, з’явилася надія, що підрядник захистить себе та отримає кошти за зроблену роботу.
Діти рік як бавляться на зроблених майданчиках, відкритих особисто Павлом Жебрівським та мером Лиману (разом з іншими посадовими особами). Підрядник не тільки не отримав всю суму за виконані роботи, а ще й став об’єктом судового переслідування від КП УКС.
Це лише одна ілюстрація того, як програма «оновлена Жебрівщина» слугувала джерелом для протизаконних рішень та дій чиновників.
Розподіл коштів відбувався в ручному режимі у суперечці з законодавчо встановленими нормами. Наприклад, місто Лиман за 2017 рік отримало 102.00 млн. грн. субвенції, а місто Покровськ – 309.00 млн. грн., є міста такі як Торецьк – де про підтримку лише мріють. За даними місцевого активіста Володимира Ельця, у 2016 році пан Жебрівський оголосив, що місто Торецьк буде найкращим містом області, але після цього Торецьк отримав лише завалені інфраструктурні проекти. Центральний парк було зроблено на 50% та кинуто роботи з відбудови. ЦНАП почали будувати – будівництво досі стоїть. Багаторазові запрошення на зустріч з громадою міста були Головою ВЦА проігноровані.
Ще більш прикра ситуація в місті Красногорівка. За даними Красногорівської ВЦА, відновлення відбувається за рахунок гуманітарних організацій та волонтерів. Здобутки ОВЦА: попри обіцянки – відсутність газо та теплопостачання (з 2014 року), відсутність постачання питної води, жодного відновленого комунального житла, відсутність дотацій від області на місто, яке знаходиться на лінії розмежування.
На відновлення Донеччини виділялися мільярди, однак, грошей на відновлення багатоповерхівок в Красногорівці (зруйнованих війною) не знайшлося. Зроблено проектно-кошторисну документацію для 11 будинків, жодного не відновлено.
Проте було знайдене гроші на так звані мобільні пости контролю якості атмосферного повітря. За 42 млн гривень куплені шість незрозумілих «будочок», які не використовуються (висновок Держаудитслужби: http://dkrs.kmu.gov.ua/kru/doccatalog/document?id=133740). Дані мобільні пости наразі є предметом кримінального розслідування щодо розтрати бюджетних коштів чиновниками Донецької ОДА. В ході досудового розслідування вже виявлено офшорні схеми, придбання контейнерів за готівку та факт підробки документів (https://vchasnoua.com/…/56497-millionnye-vlozheniya-korrupt…).
Дивлячись на кошториси «реконструкцій», які були зроблені командою Павла Жебрівського, наводимо наступний приклад недбалості – опорні школи. На кожну отримано по 50-60-80 мільйонів гривень, але чомусь замість фахових інженерів до будівництва пристали початківці. Професійні будівельники, проектувальники та інші допоміжні спеціалісти з появою грошей раптом зникли, а замість них почали працювати проектувальники з окупованих територій, які взагалі ніколи не бачили об’єкти, та над якими немає жодного контролю. Приклад – реконструкція не самої занедбаної 66-ї школи за 60 мільйонів в Маріуполі, яка перетворилася на довгобуд (https://www.ostro.org/donetsk/society/news/541428/).
Загальний аналіз інфраструктурних проектів, які втілювалися під керівництвом пана Жебрівського, вказує на те, що кожен кошторис у 5 млн. гривень з часом перетворювалася на 20-30-50 мільйоніва далі або взагалі нічого не будувалося, або робилось так, що має стати приводом для розслідування компетентних органів.
Все це відбувається з тієї причини, що в ОВЦА створили єдиний обласний відділ по проведенню тендерів, що не передбачено законодавством. За дозволом на такий центр зверталися до Кабміну, отримали відмову, проте всі тендери в області проводилися за особистим керівництвом Павла Івановича. Ми вважаємо, що ця схема має стати причиною для розслідування НАБУ та інших органів, які відповідають за боротьбу з корупцією.
Окрема тема – це цькування патріотів. На початку своєї роботи на Донеччині Павло Жебрівський запросив Максима Потапчука на посаду радника з питань культури (на волонтерських засадах). Серед його перших наполегливих порад був захист начальника управління освіти міста Костянтинівки пані Ольги Барабаш та вчительки Торецької музичної школи пані Олени Бутенко, яких переслідували місцеві діячі за їхню послідовну проукраїнську позицію (http://liberiliberati.org/2018-06/zvernenna-vid-gromadskih-organizacii-do-prezidenta-ukraini-stosovno-ckuvanna-proukrainskoi). Він виступав за те, щоби позбавитися від совкових керівників гуманітарних департаментів. Згодом Павло Жебрівський назвав Максима Потапчука злим собакою, який гаркає на його караван, – на цьому їхні шляхи розійшлися. Конфлікт поширився на всі патріотичні середовища Донецької області (https://vchasnoua.com/donbass/56552-na-donbasse-revansh-separatistov-v-kramatorske-aktivisty-proveli-aktsiyu-pod-zdaniem-donvga).
Система прийняття рішень, яку сповідував Павло Жебрівський, полягала в тому, що він не зважав на жодні альтернативні позиції та проекти. За три роки він окреслив своє коло спілкування відвертими підлабузниками, а також людьми, схильними до зловживань владою. Саме тому 40 громадських організацій були викреслені зі списку кандидатів до Громадської Ради при ДОВЦА, за наказом Голови ДОВЦА, Павла Жебрівського. Ця операція була доручена директору департаменту внутрішньої політики, яка зайняла цю посаду всупереч законодавству (у минулому – це яскрава прихильниця руського міра, Антимайдану та екс-депутат Партії Регіонів).
Не набагато ліпша ситуація з родинами родичів загиблих в АТО донеччан. За три роки правління Павла Жебрівського не створено жодної Алеї Слави для увічнення їх пам’яті. Однак, всупереч проголошеній в державі політиці декомунізації, в минулому році Голова ДОВЦА відсвяткував 85-річчя радянського декрету про створення Сталінської (Донецької) області. Святкування було настільки масштабним, що затьмарило державні свята – День Конституції України, так само як і річницю визволення частини області від російських окупантів та їх посібників (https://ord-ua.com/2017/07/16/85-let-puti-k-ordilo-chto-otmetil-zhebrivskij-i-ne-pora-li-dekommunizirovat-donetskuyu-oga/). Замість розвитку проектів, які націлені на патріотичне виховання, Павло Іванович займався плагіатом ідей з РФ (https://www.ostro.org/donetsk/society/news/544876/).
Попри високі зарплати, які надавалися заступникам Голови ДОВЦА (у розмірі до 100 тисяч гривень на місяць: https://24tv.ua/ru/zarplaty_2017_predsedatelej_oga_v_ukraine_kto_skolko_zarabatyvaet_infografika_n826853), невідомо, за які саме системні зміни або реформи вони отримували таку матеріальну нагороду. Скоріше за все, це була просто плата за лояльність до Голови ДОВЦА Павла Жебрівського.
Саме тому, ми вимагаємо:
- Публічного звіту Павла Жебрівського з детальними поясненнями не тільки політичних кроків, а й протизаконного створення схеми закупівель в обхід системи ProZorro, численних порушень під час виконання будівельних та відновлювальних робіт на об’єктах інфраструктури;
- Провести детальний аудит, присвячений роботі Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, зокрема й роботі Голови ДОВЦА Павла Жебрівського, який має перевірити всі наведені в медіа факти зловживань та корупції;
- Проведення візиту Президента України в Донецьку область з метою зустрічі з представниками громадськості та незалежних медіа, для підведення підсумків правління Павла Жебрівського та спільного визначення критеріїв для вибору нового голови ДОВЦА. Попри те, що Президент України має максимум повноважень для призначення Голови ДОВЦА, ми б наполегливо просили про початок діалогу з громадянським суспільством та місцевими патріотичними колами. Вони є основою і запорукою сталого миру на звільнених територіях, а не самозакохані чиновники, які сприймають Донеччину як місце для особистого або «командного» збагачення;
- Відкриття провадження в НАБУ щодо перевірки наведених у ЗМІ фактів корупції та притягнення до відповідальності чиновників ДОВЦА та їх посібників з числа місцевих та районних рад.
Підписи:
Станіслав Федорчук – голова «Українська народна рада Донеччини та Луганщини» (та вся ГО УНРДЛ),
Максим Потапчук – голова Краматорського осередку Національної Скаутської Організації України ПЛАСТ, голова ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”,
Марія Давиденко – редактор «Вчасно», ГО «Медіа-Погляд»,
Сергій Денісенко – ГО “Донецький екологічний рух”,
Сергій Анастасьєв – голова Донецької обл.орг. ПП «Громадянська позиція»,
Володимир Єлець – голова ГО “Твоє нове місто”, м. Торецьк,
Галина Бражник – сестра загиблого військовослужбовця з Донецька,
Денис Ніколаєв – громадський активіст,
Володимир Весьолкін – керівник ВЦА с Зайцеве (поки що офіційно не звільнений),
Анатолій Володін – учасник АТО, інвалід війни,
Тетяна Заровна – журналіст,
Оксана Сухорукова – громадський активіст,
та інші громадські активісти з Донецької області (збір підписів триває).
