13 березня на Майдані Незалежності в Києві будемо згадувати українців Донеччини та Луганщини, які віддали життя заради кращої України, заради захисту її територіальної цілісності. Цим фоторепортажем, який складається зі знімків різних авторів, хочу нагадати через що пройшли донеччани на шляху до свідомого громадянства.
Нечисленний, але яскравий і стійкий донецький євромайдан. Атаки тітушек, якими були не пияки з депресивних селищ, а члени ОЗУ Армена Саркісяна з Горлівки. Тобто, представники тієї самої банди, яка має пряме відношення до вбивств в Києві 17-20 лютого 2014го, до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія.
Перша просвiтницька хода по Донецьку напередодні нового 2014 року, що наробила багато галасу транспарантом: «Вітя, не ганьби Донбас». Протистояння організованим загонам гопників з відчайдушними спробами щось пояснити, достукатися. Те, як в День Соборності кримінальники спалювали прапори опозиційних партій, заготовлені заздалегідь. Як ламали прапори України і вигукували образи в мегафони. Нападали на журналістів з зеленкою, яйцями і ще якоюсь гидотою червоного кольору. Та 8 лютого – день, коли майбутні «народні ополченці» в будівельних касках копіювали майданівців, але не придумали нічого креативніше за банера: «Вони хочуть знищити Донбас».
А потім прийшла вона – кривава «російська весна», навала «безглуздих і нещадних», які й не приховували свою нетутешність… Донеччани ніколи не забудуть неймовірні за напруженням емоцій, пронизані любов’ю до України і найсильнішим почуттям єднання, багатотисячні акції 4 і 5 березня. І, звичайно, трагічне 13 березня, коли «запоребрікові», знущаючись та насолоджуючись безкарністю, холоднокровно вбивали хлопців з Самооборони мирного мітингу «За єдину Україну», і все це за підтримки майбутніх «поліцейських республіки».
Друзів, які йдуть назавжди, стає все більше: Діма Чернявський, Юра Матущак, Володимир Рибак, Василь Васильович Коваленко… У кожного з нас є свій мартиролог з близьких і рідних. Доповніть список іменами, які ми не маємо права забувати. І приходьте 13 березня на Майдан, щоб пом’янути мертвих і підтримати живих.
Т. З., Донецьк.
PS. Фоторепортаж з хронікою луганського опору готується.
Хроніка донецького опору фото-галерея 1
Хроніка донецького опору фото-галерея 2
Хроніка донецького опору фото-галерея 3
Хроніка донецького опору фото-галерея 4
Хроніка донецького опору фото-галерея 5
Хроніка донецького опору фото-галерея 6
Хроніка донецького опору фото-галерея 7
Хроніка донецького опору фото-галерея 8
Хроніка донецького опору фото-галерея 9